Особистий досвід пошуку місця, де час протікає інакше. Є на Корфу особливе світло. Він не люто-південний, а м'який, золотистий, наче просіяний через старовинне шовкове полотно. Він лягає на стіни пастельних вілл у Палеокастриці, грає відблисками на воді в каналі біля Керкіри і наповнює змістом простий ранок на власній терасі. Саме за цим світлом ми повертаємось сюди знову і знову. Після трьох років життя на острові я зрозуміла: Корфу це не крапка на карті, а стан душі. І ключ