Два готелі на Корфу, які стали будинком на якийсь час.

Коли ти їдеш на Корфу, вибираєш не просто номер. Ти вибираєш тишу, з якої прокидатимешся, світло, яке падатиме на подушку вранці, і відстань до моря, яку можна пройти босоніж.

Я жила в різних місцях — поряд із містом, у зеленій частині острова, біля самої води. Ось два готелі, які запам'яталися не інтер'єром, а атмосферою.

Kontokali Bay Resort & Spa - море на відстані дихання

Це місце я називаю «нічліг біля моря», хоча формально воно розкішне. Але що справді цінно – тут можна бути у купальнику майже весь час.

Ранок тут починається з виду на воду: ти розплющуєш очі, а море вже перед тобою. Приватний пляж, сосни, вітер, прозорий пісок. Все тихо. Ні суєти, ні натовпу.

Увечері – легка пара від сауни, чашка м'яти на балконі та музика, яку приносить вітер. Тут почуваєшся не гостем, а частиною острова.

Dassia - Grecotel Daphnila Bay - сад, що потопає в зелені

Тут я жила в тіні сосен. Цей готель як друга шкіра для тих, хто не шукає блиску. Замість мармуру – дерево. Замість басейнів — стежки та аромат зелені.

Кімнати прості, але повітря насичене хвоєю та морем. Пляж внизу — через сходи та кущі лавра. І там завжди тінь. Навіть опівдні.

Для мене це місце про відновлення. Про дихання, про книгу на колінах і про поспішати. Сюди хочеться приїхати з однією річчю: собою.

Про Корфу не пишуть як про острів спокою. Але для тих, хто відчуває, він може стати ним.

Якщо шукатимеш, де зупинитись — довірся не зіркам, а світлу. Він тут завжди поряд.

З любов'ю, Лілія.