Корфу 1962 очима британської організації PATHE.

У 1962 році британська компанія British Pathé, відома своїми хроніками XX століття, зобразила Корфу таким, яким його майже ніхто не пам'ятає. Це був інший острів — тиша, простота і незаймане світло.

Корфу тоді ще знав, що таке масовий туризм. Пляжі були порожні, села — повільні, а природа — майже незаймана. Ні вирівняних узбереж, ні бетону на горизонті. Тільки море, схили, опунції та люди. Справжні.

У хроніці — люди похилого віку, які не просто сидять у кафе, а живуть повним життям до самого кінця. Діти грають не в смартфони, а в камінці та скляні кульки. Місцеві посміхаються інакше – без тривоги, без суєти, з гідністю.

Мене особливо вразив пляж Гліфад. Такий простір, така тиша. Сьогодні він сповнений лежаків та музики, але колись був місцем для одиночних кроків та сонячних відблисків на піску.

Ці кадри не глянсові. Вони прості, але саме в цій простоті їхня сила. Тоді камеру могли собі дозволити лише великі кіностудії, тому такі хроніки — справжня рідкість. Чи не постановка, не реклама, а документ часу. І погляд у минуле, який робить справжню Грецію ближчою.