Сіль на шкірі: ранковий ритуал, що залишає слід дня

Морські практики. Догляд як пам’ять.

Інколи найкраще, що я можу зробити після моря — це не змити сіль. Залишитися з шкірою, на якій відчувається вітер, світло й дотик води. Це не догляд у звичному сенсі — це ритуал присутності, доказ того, що день був. І я в ньому була.

Так з’явився мій ритуал — Соляний ранок. Його можна повторити й далеко від узбережжя, навіть у місті. Все, що потрібно:

• трішки морської солі (або аптечної, крупної, живої)

• тепла вода

• бавовняний рушник

• м’який рух: провести по руках, плечах, стопах

• не змивати — залишити на шкірі легкий слід

💬 Це не скраб. Це — тілесна пам’ять, ніжна, нерівна, але своя.

Такі ранки я занотовую у свою Морську тетрадь — не словами, а відчуттями. Іноді просто пишу:«все було. і цього було досить.»