Корфу взимку.

Зима на Корфу приходить непомітно. Без різкого холоду, без драматичних змін.

Море змінює колір. Воно більше не намагається бути листівкою — стає глибоким, важким, справжнім.

Взимку Корфу належить тим, хто тут живе. Пляжі пустіють, дороги звільняються, розмови стають довшими. Ти перестаєш бути спостерігачем — і стаєш частиною ритму, який не потребує глядачів.

Дні складаються інакше. Не навколо сонця та моря, а навколо світла у вікні, чашки гарячої кави, короткої поїздки до села, де тебе вже знають. У цьому ритмі зникає необхідність кудись йти спеціально. Життя відбувається саме.

Час закритих дверей, відкритих вікон, дощу, який стукає по віконницях. Час, коли розумієш: ти тут не тому, що красиво, а тому що спокійно.

Мені завжди здавалося, що саме взимку Корфу показує свій справжній характер. Без гостей, без очікувань, без бажання сподобатися. Він залишається таким, яким є — і якщо тобі з цим добре, то ти знайшла своє місце.

Взимку зникає межа між «жити» і «подорожувати». Ти більше не вважаєш дні.

І, можливо, саме взимку приходить те рідкісне відчуття, заради якого ми колись поїхали далеко від звичного життя — відчуття, що тобі достатньо.

Якщо хочеться прожити Корфу взимку не як сезон, а як життя - тут я зібрала місця для проживання та маршрути, які мені відгукуються.

•Старе місто Керкіри— для життя всередині міста

•Беніцес та Контокалі — тиша та море

• Будинки та вілли у центральній частині острова

•Прогулянки Старим містом і дороги без мети