Як я сама зробила ніжне та ароматне масло з пелюстків троянд – для обличчя та тіла. Покроковий рецепт та особиста історія. У мене була...

Про любов до аромату троянди та створення власних засобів на її основі: гідролату, олії та квіткового серпанку — як м'який догляд у...

Іноді не хочеться запаху, а хочеться дихання . Легкої хмаринки, яка не вторгається в день, а просто живе поруч . Такий і вийшов мій...

Про особисту історію зниклого аромату від Givenchy з нотою липи та рецепт ніжних натуральних духів, натхненних пам'яттю. Колись у...

Цей крем я не роблю для ефекту. А для жесту. Коли день потребує м'якості, а тіло не догляду, а присутності. Іноді залишаються пелюстки...

На Корфу є вулиці, які неможливо сфотографувати. Не тому, що вони рідкісні, а тому, що вони — почуття. Я одного разу вийшла до такої:...

Іноді дорога до місця це вже саме місце. Ми йшли до Мона Репо — не до парку, не до музею, а до моря, яке дихає окремо. На карті було...

Кожен остров має своє серце. У Корфу це море. Я все ще не можу точно сказати, якого воно кольору. Іноді бірюза, майже прозора, як скло....

Я люблю олію не за блиск і не за ефект. Я люблю його за дотик. За те, як воно поєднує тіло з моментом. Коли крапля олії лягає на шкіру,...

Спогади про духи Givenchy та покроковий рецепт натурального аромату з трояндою, натхненого особистим слідом. Один з найулюбленіших...

натуральний тонік для шкіри, натхненний островом Запис із Квіткового зошита, Корфу Я не одразу дізналася про цю історію. Вона прийшла не...

Сьогодні на Корфу був ясний, по-справжньому сонячний ранок. Таке, коли хочеться йти не до моря, а вглиб — у гори, на села, туди, де...

На західному Корфу, на місці, куди не дістанеться екскурсійний автобус, лежить село з ім'ям, як дзвін — Мармаро . Кам'яна. Тиха....

Іноді на Корфу диво з'являється не з обрію, а просто під ногами. Я помітила її не відразу - серед піску, сухих трав, слідів чайок. Квітка...

Я не відразу зрозуміла, як сильно люблю святителя Спиридона. Це прийшло з тишею. З відчуттям, що він чує і що його турбота — жива , майже...

Острів — сам собою вже символ. Він як душа: замкнута і відкрита одночасно. Відрізаний від материка, але звернений до неба, ніби створений...

Цього разу ми вирішили перетнути острів через центр — повільно, знаючи, що кожна дорога тут — не просто шлях, а почуття, що...

Літо в Греції приносить із собою багато сонця, і навіть тут, біля моря, де вітер дихає прохолодою, шкіра потребує особливої уваги. Мені...

Вранці на Корфу повітря пахне не сонцем, а водою. Начебто ніч ще не пішла остаточно. Я виходжу на терасу - босоніж. Камінь холодний, і...

Вечір спускається на бухту як м'яке покривало. Спочатку гаснуть тіні в оливковому гаю — суворому, майже театральному. Потім темніють дахи...